ЗМІНИ ПОЛЯРИЗАЦІЇ МАКРОФАГІВ У ДИНАМІЦІ РОСТУ МЕТАСТАЗУЮЧОЇ КАРЦИНОМИ ЛЬЮЇС
DOI:
https://doi.org/10.32471/exp-oncology.2312-8852.vol-43-no-1.15829Ключові слова:
карцинома легені Льюїс, миші лінії C57Bl, макрофаги, функціональна активність, метастазування.Анотація
Мета: Оцінити стан макрофагів мишей лінії С57Вl за різними проявами їх функціональної активності на різних стадіях росту метастазуючої пухлини. Матеріали та методи: У дослідженні використовували мишей лінії C57Bl з епідермоїдною метастазуючою карциномою легені Льюїс. На 7-, 14-, 21- та 28-й день після перещеплення пухлини макрофаги з різних ніш були виділені та піддані функціональному аналізу. Результати: Макрофаги, отримані з різних біологічних ніш у інтактних тварин, за дослідженими показниками функціональної активності мали фенотип М1. У популяціях макрофагів, отриманих з селезінки та перитонеальної порожнини мишей лінії С57Вl на 7-і 21-шу доби росту карциноми легені Льюїс переважали клітини з протипухлинними властивостями (М1), на 14- та 28-му добу — клітини з пропухлинними властивостями (М2). У популяції легеневих макрофагів на ранніх стадіях пухлинного процесу переважали клітини з фенотипом М1, до 28-ї доби спостерігали поступову їх поляризацію до фенотипу М2. Такі зміни корелювали з показниками метастазування в легені в ці терміни. Висновок: Aналіз показників функціональної активності макрофагів свідчить про їх поступову поляризацію від клітин з проти- (М1) до клітин з пропухлинними (М2) властивостями в динаміці росту карциноми легені Льюїс. Виявлені зміни були найбільш вираженими в популяції легеневих макрофагів та мали кореляційний зв’язок з показниками метастазування.
Посилання
Mc Allister S, Weinberg R. The tumour-induced systemic environment as a critical regulator of cancer progression and metastasis. Nat Cell Biol 2014; 16: 717–27.
Paul D. The systemic hallmarks of cancer. J Cancer Metastasis Treat 2020; 6: 29; http://dx.doi.org/ 10.20517/2394-4722.2020.63.
Weagel E, Curren S, Liu PG, et al. Macrophage polarization and its role in cancer. J Clin Cell Immunol 2015; 6; http://dx.doi.org/10.4172/2155-9899.1000338.
Titov LP. Monocytes, macrophages, dendritic and myeloid suppressor cells: genesis, classification, immunobiological properties. Proc Natl Acad Sci Belarus. Medical series 2018; 15: 363–82.
Geissmann F, Gordon S, Hume DA, et al. Unravelling mononuclear phagocyte heterogeneity. Nat Rev Immunol 2010; 10: 453–60.
Cassado A, D’Império Lima MR, Bortoluci KR. Revisiting mouse peritoneal macrophages: heterogeneity, development, and function. Front Immunol 2015; 6: 225; 10.3389/fimmu.2015.00225.
Movahedi K, Laoui D, Gysemans C, et al. Different tumor microenvironments contain functionally distinct subsets of macrophages derived from Ly6C (high) monocytes. Cancer Res 2010; 70: 5728–39.
Richards DM, Hettinger J, Feuerer M. Monocytes and macrophages in cancer: development and functions. Cancer Microenviron 2013, 6: 179–91.
Murray PJ, Allen JE, Biswas SK, et al. Macrophage activation and polarization: nomenclature and experimental guidelines. Immunity 2014; 41: 14–20.
Chen B, Brickshawana A, Frangogiannis NG. The functional heterogeneity of resident cardiac macrophages in myocardial injury CCR2(+) cells promote inflammation, whereas CCR2(-) cells protect. Circ Res 2019; 124: 183–5.
Honold L, Nahrendorf M. Resident and monocyte-derived macrophages in cardiovascular disease. Circ Res 2018; 122: 113–27.
Das A, Sinha M, Datta S, et al. Monocyte and macrophage plasticity in tissue repair and regeneration. American J Pathol 2015; 185: 2596–605.
Lavin Y, Mortha A, Rahman A, Merad M. Regulation of macrophage development and function in peripheral tissues. Nat Rev Immunol 2015; 15: 731–44.
Ginhoux F, Guilliams M. Tissue-resident macrophage ontogeny and homeostasis. Immunity 2016; 44: 439–49.
Liao X, Shen Y, Zhang R, et al. Distinct roles of resident and nonresident macrophages in nonischemic cardiomyopathy. Proc Natl Acad Sci U S A 2018; 115: E4661–9.
Hashimoto D, Chow A, Noizat C, et al. Tissue-resident macrophages self-maintain locally throughout adult life with minimal contribution from circulating monocytes. Immunity 2013; 38: 792–804.
Ghosn EE, Cassado AA, Govoni GR, et al. Two physically, functionally, and developmentally distinct peritoneal macrophage subsets. Proc Natl Acad Sci USA 2010; 107: 2568–73.
Symchych TV, Fedosova NI, Chumak AV, et al. Functions of tumor-associated macrophages and macrophages residing in remote anatomical niches in Ehrlich carcinoma bearing mice. Exp Oncol 2020; 42: 197–203.
Kozhemyakin YM, Khromov OS, Filonenko MA, Sayfutdinova HA. Guideline on management of laboratory animals and work with them. Kyiv: Avitsena, 2002. 179 p. (in Ukrainian).
Treschalina EM. Antitumor activity of substances of natural origin. Practical Medicine, 2005. 270 p. (in Russian).
Turusov VS. Methods for the detection and regulation of chemical carcinogens. Moscow: Medicine, 1986. 152 p. (in Russian).
Mosmann T. Rapid colorimetric assay for cellular growth and survival: application to proliferation and cytotoxicity assays. J Immunol Methods 1983; 65: 55–63.
Van de Loosdrecht AA, Beelen RH, Ossenkoppele GJ, et al. A tetrazolium-based colorimetric MTT assay to quantitate human monocyte mediated cytotoxicity against leukemic cells from cell lines and patients with acute myeloid leukemia. J Immunol Methods 1994, 174: 311–20.
Reiner NE. Macrophages and Dendritic Cells. Methods and Protocols. Humana Press, 2009. 368 p.
Corraliza IM, Campo ML, Soler G, Modolell M. Determination of arginase activity in macrophages: amicromethod. J Immunol Methods 1994; 174: 231–5.
Dovgiy RS, Shitikov DV, Pishel IN, et al. Functional state and metabolic polarization of splenic macrophages of old immunized mice. Problemy Stareniya Dolgoletiya 2015; 24: 147 (in Ukrainian).
Rőszer T. Understanding the mysterious M2 macrophage through activation markers and effector mechanisms. Mediators of Inflammation 2015; 2015: ID 816460. https://doi.org/10.1155/2015/816460
Davis MJ, Tsang TM, Qiu Y, et al. Macrophage M1/M2 polarization dynamically adapts to changes in cytokine microenvironments in Cryptococcus neoformans infection. mBio 2013; 4: e00264–13.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Експериментальна онкологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
