ТЕРАПЕВТИЧНА РОЛЬ siРНК ПРИ РАКУ ШЛУНКА: МЕХАНІЗМИ САЙЛЕНСИНГУ ГЕНІВ ТА СТРАТЕГІЇ ДОСТАВКИ НА ОСНОВІ НАНОНОСІЇВ

Анотація

Рак шлунка (РШ) продовжує бути значним фактором глобальної смертності від онкологічних захворювань через пізню діагностику, гетерогенність пухлин та частий розвиток лікарської резистентності. Незважаючи на досягнення в хірургічних методах, хіміотерапії, таргетній терапії та імунотерапії, довгострокові показники виживаності залишаються незадовільними, що вказує на необхідність інноваційних, молекулярно-орієнтованих підходів. Малі інтерферуючі РНК (siРНК) стали перспективними інструментами пригнічення генів, здатними вибірково пригнічувати експресію онкогенних драйверів та сигнальні шляхи, пов’язані з резистентністю, через механізми РНК-інтерференції. Доклінічні дослідження на моделях РШ демонструють ефективність пригнічення siРНК різних молекулярних мішеней, включаючи CD44v6, Rac1 та ZNRD1, що приводить до гальмування проліферації клітин, пригнічення міграції та інвазії, посилення апоптозу та підвищення чутливості до хіміопрепаратів. Однак успішне впровадження стратегій на основі siРНК у клінічну практику залежить від розробки ефективних та безпечних систем доставки. Нещодавні досягнення в нанотехнологіях сприяли створенню багатофункціональних наноносіїв, таких як наночастинки на основі ліпідів, системи на основі пептидів, платформи, отримані з хітозану, везикули, що міметують екзосоми, конструкції пошарової зборки та тераностичні наночастинки, що реагують на стимули. Ці сконструйовані платформи розроблено для підвищення стабільності siРНК, покращення таргетування пухлини, полегшення внутрішньоклітинного транспорту та сприяння виходу з ендосом, мінімізуючи при цьому вплив поза цільовою зоною та імунну активацію. Доклінічні результати свідчать про значний біологічний потенціал; однак необхідні додаткові дослідження для вирішення питань біорозподілу, безпеки, масштабованості та регуляторної стандартизації перед клінічним застосуванням. Загалом, стратегії на основі siРНК можуть відігравати вирішальну роль у майбутньому розвитку персоналізованих терапевтичних стратегій у дослідженнях РШ. Цей огляд підкреслює необхідність інтегрувати вибір молекулярних мішеней з розробкою систем доставки в контексті, специфічному для РШ, що забезпечить трансляційно релевантні перспективи.