ЗМІНИ ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ МАКРОФАГІВ, ІНДУКОВАНІ ХРОНІЧНИМ СТРЕСОМ У ІНТАКТНИХ ЩУРІВ ТА ПУХЛИНОНОСІЇВ

Анотація

Стан питання. Наслідком тривалого психоемоційного навантаження є формування індивідуальної адаптив- ної реакції, яка забезпечується координованою взаємодією нервової, ендокринної та імунної систем. Ключову роль у цьому процесі відіграє взаємодія між гормонами стресу та клітинами-ефекторами природної імунної відповіді (зокрема, макрофагами), які забезпечують першу лінію захисту організму. Мета даної роботи — екс- периментально дослідити вплив гормонів стресу на спектр цитокінів, продукованих макрофагами інтактних щурів та тварин з модельним пухлинним процесом. Матеріали та методи. Дослідження проводили на щурах лінії Wistar; як модель пухлинного росту використана карцинома Герена. Для створення експериментальної моделі хронічного стресу тваринам вводили дексаметазон або адреналін (0,5 мг/кг ваги). Рівень цитокінів tNf-α, IL-6 та IL-10 в плазмі периферичної крові щурів визначали за допомогою ELISA. Результати. В ін- тактних тварин тривалий вплив стресорних гормонів призводив до значних змін спектру цитокінів, проду- кованих макрофагами. Введення адреналіну супроводжувалося транзиторним підвищенням вмісту tNf-α (p < 0.05) з одночасним зменшенням вмісту IL-10 (p < 0.05); в подальшому відбувалося пригнічення продукції tNf-α на тлі суттєвого зростання синтезу IL-10. Дексаметазон обумовлював збільшення продукції tNf-α в більш пізні терміни. У щурів з карциномою Герена найбільш виражені зміни в продукції tNf-α та IL-10 спо- стерігали при дії дексаметазону: на 14-ту добу — суттєве збільшення рівнів tNf-α, в подальшому — їх стрімке зниження на тлі зростання IL-10, що відображає динаміку поляризаційного стану макрофагів від М1 до М2 фенотипу. Такий процес свідчить про формування стану імуносупресії та корелює з активним ростом ново- утворення. Суттєве зростання рівнів продукції IL-6 відбувалося під впливом адреналіну та дексаметазону на 14-ту добу експерименту. В подальшому адреналін сприяв пригніченню його продукції, дексаметазон — її стимулюванню, що може бути ознакою формування стану глюкокортикоїдної резистентності та парадок- сального посилення запального процесу під впливом глюкокортикоїдів. Висновки. Тривалий вплив гормонів стресу може створювати сприятливі умови для прискорення пухлинного процесу за рахунок як пригнічення активності ефекторів неспецифічного імунітету та формування стану імуносупресії, так і формування пара- доксальної реакції підсилення запального процесу.