КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ЗВ’ЯЗКІВ РІВНІВ МАРКЕРІВ АПОПТОЗУ З РОЗВИТКОМ ПЕЧІНКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПРИ ОБТУРАЦІЙНІЙ ЖОВТЯНИЦІ ПУХЛИННОГО ГЕНЕЗУ

Анотація

Обтураційна жовтяниця (ОЖ) є поширеним діагнозом у повсякденній клінічній практиці, що потребує глибокого розуміння патофізіологічних змін, які відбуваються в печінці, для планування поточного лікування та прогнозування його ефективності в післяопераційному періоді. Метою дослідження було визначити динаміку змін рівнів маркерів апоптозу (каспази-3 та BCL-2) на час проведення передопераційної біліарної декомпресії (ПБД) та основного оперативного втручання при різних ступенях тяжкості печінкової недостатності (ПН) та оцінити кореляційний зв’язок рівнів маркерів апоптозу з наявністю ПН у пацієнтів з ОЖ пухлинного генезу. Матеріали та методи. У дослідження було включено 104 пацієнти з ОЖ пухлинного генезу, яким була виконана ПБД. У всіх пацієнтів встановлено діагноз ПН: середнього ступеня тяжкості у 65 пацієнтів (62%) і тяжкого у 39 (38%) пацієнтів. Рівні каспази-3 та BCL-2 визначали в сироватці крові та в жовчі під час проведення ПБД та основного оперативного втручання шляхом застосування імуноферментного аналізу непрямого типу. Бінарний логістичний аналіз встановив статистично значимий зв’язок тільки між значеннями каспази-3 сироватки крові (R2 _Nagelkerke = = 0,553; p = 0,013) і BCL-2 сироватки крові (R2 _Nagelkerke = 0,327; p = 0,003) та тяжкою ПН на момент виконання ПБД; рівень маркерів апоптозу в зразках жовчі (каспаза-3 жовчі (р = 0,193); BCL-2 жовчі (р = 0,393)) був статистично недостовірним. Висновок. Виконання ПБД статистично значимо зменшує рівень маркерів апоптозу в пацієнтів з ОЖ пухлинного генезу та ПН, що підтверджено подальшими інтраопераційними значеннями показників (р < 0,001). Дисбаланс каспази-3 та BCL-2 крові асоціюється з тяжкою ПН. Етапне хірургічне втручання з виконанням ПБД за чіткими показами є необхідною стратегію лікування подібних когорт пацієнтів.