TGF­β/PI3K/PTEN ОПОСЕРЕДКОВАНЕ ІНГІБУВАННЯ РОСТУ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ У МИШЕЙ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТАНОЛЬНОГО ЕКСТРАКТУ HOLOTHURIA SCABRA

Анотація

Паклітаксел — високоефективний хіміотерапевтичний засіб для лікування раку молочної залози, яєчників та ін. У той же час він спричиняє периферичну нейропатію як побічний ефект у 45—70% хворих. Мета дослідження — вивчити вплив паклітаксел­індукованої периферичної нейропатії на розвиток патологічних змін у слинних за­лозах тварин, а також з’ясувати можливість корекції виявлених змін комплексом вітамінів групи В та АТФ. Матеріали і методи. Нейропатію у тварин моделювали інтраперитонеальним введенням паклітакселу (2 мг/кг) упродовж 4 днів. Корекцію виявлених змін здійснювали введенням комплексу вітамінів групи В та АТФ протя­гом 9 діб. У гомогенаті піднижньощелепних слинних залоз визначали активність α­-амілази, загальну протеолітичну активність, загальну антитриптичну активність, вміст молекул середньої маси, ТБК­-активних продуктів, окисно-модифікованих білків та активність каталази. Результати. Встановлено, що за умов паклітаксел-інду­кованої нейропатії у піднижньощелепних слинних залозах щурів протеїназно-інгібіторний потенціал вірогідно не змінювався порівняно з контролем. Показано вірогідне збільшення вмісту окисно-модифікованих протеїнів, молекул середньої маси та вмісту ТБК-­активних продуктів за умов моделювання токсичної нейропатії відносно контролю. Активність каталази та амілази у піднижньощелепних слинних залозах тварин при цьому вірогідно зменшувалась. Введення комплексу вітамінів групи В та АТФ впродовж 9 днів за умов токсичної невропатії нормалізувало загальну антитриптичну активність та активність амілази, приводило до вірогідного зниження вмісту окисно-модифікованих протеїнів, молекул середньої маси та вмісту ТБК-­активних продуктів у гомогенаті слинних залоз тварин порівняно з групою щурів, яким моделювали токсичну нейропатію без корекції. Активність каталази в слинних залозах щурів, яким вводили комплекс вітамінів групи В та АТФ за умов паклі­таксел-індукованої нейропатії, вірогідно збільшується у порівнянні з тваринами, яким моделювали невропатію без корекції, але є нижчою порівняно з інтактними тваринами. Висновки. Паклітаксел-індукована нейропатія викликає розвиток патологічних змін у слинних залозах щурів, про що свідчить карбонільно-оксидативний стрес та порушення білок-синтетичної функції. Експериментальна корекція комплексом вітамінів групи В та АТФ відновлювала білок-­синтетичну функцію слинних залоз щурів, пригнічувала оксидативний стрес, нор­малізувала вільнорадикальні процеси та відновлювала протеїназно-інгібіторний баланс.