ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА РАК В УКРАЇНІ: ТРЕНДИ 2010—2019 РОКІВ ТА ВПЛИВ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Анотація

Стан проблеми. У 2020 році в Україні в умовах карантинних обмежень, спричинених пандемією COVID-19, було зареєстровано різке зменшення кількості виявлених захворювань на злоякісні новоутворення (ЗН), що суперечило попереднім тенденціям. Мета. Вивчити тенденції захворюваності на рак в Україні впродовж десятиліття та оцінити вплив пандемії COVID-19 на виявлення раку в 2020 році. Матеріали та методи. Для дослідження були використані записи бази даних Національного канцер-реєстру України про 1498911 випадків захворювання на ЗН, виявлених впродовж 2010—2020 років; вибірку виконано на початку 2022 року. Аналіз трендів 2010—2019 років здійснено за допомогою Joinpoint Regression Program на основі стандартизованих за віком (світове населення) показників захворюваності на рак. Результати. Впродовж 2010—2019 років поміж найбільш поширених в Україні нозологічних форм раку спостерігалось зростання (р < 0.05) показників захворюваності на ЗН ободової кишки, передміхурової залози й глотки у чоловіків та ободової кишки, щитоподібної і підшлункової залоз у жінок, одночасно знижувалась захворюваність на рак легені й гортані у чоловіків, шийки матки та прямої кишки у жінок, а також шлункa в осіб обох статей. Захворюваність на інші найбільш поширені форми ЗН не змінювалась. Зростання захворюваності у ці роки відбувалось переважно через зростання показників у вікової групи населення 60—74 роки; в групі чоловічого населення віком 40—59 років захворюваність знизилась. У 2020 році пандемія COVID-19 вкрай негативно вплинула на своєчасне виявлення ЗН всіх найбільш поширених нозологічних форм у дорослого населення України: найістотніше зменшився показник захворюваності на немеланомні раки шкіри (на 35,9—37,9%); значення приросту інших показників варіювали від –23,0% для ЗН передміхурової залози до –9,7% для ЗН глотки у чоловіків та від –21,1% для ЗН нирки до –9,1% для ЗН підшлункової залози у жінок, і найбільші зміни спостерігались у групах населення віком 75+ років. Висновки. Зареєстроване в Україні у 2020 році різке зменшення значень показників захворюваності на ЗН, очевидно, є результатом обмеженого доступу населення до закладів охорони здоров’я впродовж пандемії і низької онкологічної настороги через переважну зосередженість на проявах захворювання на COVID-19, проте не є проявом зниження захворюваності на рак як такої. Наслідком цього може бути ріст пропорційної кількості ЗН, виявлених у пізніх стадіях, збільшення навантаження на систему онкологічної допомоги та зростання онкологічної смертності у наступні роки. Для визначення короткострокових і віддалених наслідків пандемії COVID-19 для онкоепідеміологічної ситуації в Україні слід здійснювати її подальший моніторинг.