РАК ГРУДНОЇ ЗАЛОЗИ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ: ПОШУК ШЛЯХІВ ОПТИМІЗАЦІЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ПЕРСОНІФІКОВАНОГО ЛІКУВАННЯ

Анотація

Статистичні дані останніх десятиріч свідчать про неухильне зростання показників захворюваності на рак грудної залози (РГЗ) серед жінок молодого віку, який посідає перше місце у структурі захворюваності пацієнток віком 18—29 років та є однією із провідних причин смертності у віковому діапазоні 15—39 років. За даними епідеміологічних досліджень та клінічних спостережень, молодий вік є незалежним прогностичним фактором РГЗ, який асоціюється з агресивним перебігом пухлинного процесу, високим ризиком виникнення метастатичних уражень та рецидивів, а також низькими показниками виживаності хворих. Варіабельність РГЗ у хворих різних вікових груп за клініко-патологічними та молекулярно-біологічними ознаками, а також перебігом захворювання і відповіддю на проведену терапію опосередкована багатьма чинниками. У сучасній літературі активно опрацьовується концепція, згідно з якою провідна роль у патогенезі РГЗ належить не лише молекулярно-генетичним змінам, а й метаболічним порушенням, спричиненим особливостями сучасного соціально-побутового ритму життя, структури харчування та старінням, які впливають як на загальний стан організму, так і на формування агресивного мікрооточення пухлинного вогнища. Особливості ідентифікованого транскриптому та шляхи диференційної експресії генів свідчать про відмінності факторів регуляції імунної відповіді та метаболічних процесів у різних вікових групах хворих на РГЗ. Виявлено асоціацію високого рівня експресії компонентів стромального мікрооточення у тканині РГЗ хворих молодого віку з наявністю запального імунного інфільтрату та посиленими процесами васкуляризації пухлинного вогнища. Розгадка природи формування ландшафту молекулярно-генетичних, цитокіново-ростових та імунних факторів пухлинного мікрооточення допоможе зрозуміти механізми пухлинного росту та створити алгоритм формування груп високого ризику прогресування пухлинного процесу, які потребують більш ретельного моніторингу та персоналізованого підходу до лікування, що сприятиме розробці інноваційної технології комплексного лікування хворих на РГЗ як молодого, так і похилого віку.