ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИСПЕРГОВАНОГО ВОЛОКНИСТОГО ВУГЛЕЦЕВОГО СОРБЕНТУ ПРИ ЛІКУВАННІ ЗЛОЯКІСНИХ ФУНГОЇДНИХ РАН

Анотація

Резюме. Мета: Вивчити вплив диспергованих волокнистих вуглецевих сорбентів (ДВВС) на стан злоякісних фунгоїдних ран у щурів з карциномою Герена з оцінкою якісних та кількісних особливостей бактеріальної мікрофлори ран та її взаємозв’язку з інтенсивністю запаху. Матеріали та методи: Дослідження виконано на самках щурів лінії Вістар, яким в верхню міжлопаткову ділянку підшкірно інокулювали штам клітин карциноми Герена T8. На 20-ту добу пухлини було інфіковано ін’єкцією суспензії S. aureus 8325-4. Через 24 год на рани в контрольній групі накладали марлеві пов’язки та ДВВС в експериментальній групі. Перев’язки проводили щодня. Стан ран оцінювали шляхом візуального контролю з фотомоніторингом, контролю запаху за вербальною рейтинговою шкалою та мікробіологічного аналізу якісних та кількісних характеристик мікробіоти рани. Результати: На 3-тю добу після початку перев’язок кількість стафілококів штаму S. aureus 8325-4 була значно більшою у ранах щурів контрольної групи, ніж експериментальної (5,14 ± 0,27 проти 3,43 ± 0,33 lg CFU/ml). Загальна кількість стафілококів у ранах під ДВВС статистично не відрізнялася від кількості S. aureus 8325-4, тоді як під марлевими пов’язками була на порядок більшою. На 10-ту добу загальна кількість стафілококів та S. aureus 8325-4 штаму зокрема, в ранах контрольних щурів залишалася стабільно великою, тоді як у експериментальних тварин була майже на 5 порядків нижчою і головним чином представлена S. aureus 8325-4. Загальна кількість аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів у тварин цієї групи також була значно меншою. Більша різноманітність мікроорганізмів у ранах контрольних щурів, а також збільшення їх кількості супроводжувалося посиленням запаху рани від “помітного” до “сильного”. В експериментальній групі лише у однієї тварини спостерігалася тимчасова поява “ледве помітного” запаху. Висновок: Проведені дослідження продемонстрували здатність ДВВС помітно контролювати бактеріальну мікрофлору, а також неприємний запах злоякісних ран, які були змодельовані у щурів з карциномою Герена. Отримані результати можуть сприяти вирішенню проблеми підвищення якості паліативної допомоги хворим на злоякісні та інші хронічні рани.