ІМУНОГІСТОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕФЕКТІВ СИСТЕМИ РЕПАРАЦІЇ ТА ЗВ’ЯЗКУ ЇХ ІЗ КЛІНІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ГЛІОБЛАСТОМИ У ХВОРИХ БРАЗИЛІЇ
DOI:
https://doi.org/10.15407/exp-oncology.2023.03.297Ключові слова:
пухлини головного мозку, гліобластома, гліома, мікросателітна нестабільність, репарація неспарених основАнотація
Вступ. Гліобластома (ГБМ) є найчастішою діагностованою первинною злоякісною пухлиною центральної нервової системи. Дефект системи репарації неспарених основ (ММR) пов’язаний з кращим прогнозом і є біомаркером, що свідчить на користь проведення імунотерапії. Оцінка системи ММР методом імуногістохімії є доступною, економічно ефективною, чутливою та специфічною. Метою було дослідити експресію білків ММR у дорослих хворих на ГБМ. Матеріали та методи. Імуногістохімічне дослідження експресії маркерів ММР проведено в пухлинній тканині 68 хворих на ГБМ ретроспективної групи. Клініко-патологічні та молекулярні особливості порівнювали з наявністю чи відсутністю маркерів ММR. Результати. Дефектність за маркерами ММR виявлено в 10 (14,7%) зразках тканини ГБМ. Найчастіше дефектність виявлялась за MSH6 (100%) і рідше для MSH2, PMS2 і MLH1. У 5 зразках ГБМ показано гетерогенність експресії білків ММR. Не виявлено різниці показників загальної виживаності хворих залежно від статусу ММR: 19,8 місяців (0,2—30) в разі наявності маркерів в порівнянні з 16,9 місяцями (6,4—27,5) в разі їх відсутності (p = 0,31). Визначено, що вищі показники загальної виживаності асоціюються з тотальною резекцією (30,7 місяців у порівнянні з 13.6 місяцями, p = 0,02) і статусом метилування MGMT (29,6 місяців у порівнянні з 19,8 місяцями, p = 0,049). Висновки. Отже, проведений нами аналіз результатів гістохімічного дослідження маркерів системи ММR у тканині ГБМ не виявив зв’язку з показниками загальної виживаності хворих.
Посилання
Ostrom QT, Patil N, Cioffi G, et al. CBTRUS statistical report: primary brain and other central nervous system tumors diagnosed in the United States in 2013-2017. Neuro Oncol. 10 2020;22(12 Suppl 2):iv1-iv96. https://doi. org/10.1093/neuonc/noaa200
Stupp R1 MW, van den Bent MJ, Weller M, et al. Radiotherapy plus concomitant and adjuvant temozolomide for glioblastoma. N Engl J Med. 2005;352. https://doi.org/10.1056/NEJMoa043330
Stupp R, Hegi ME, Mason WP, et al. Effects of radiotherapy with concomitant and adjuvant temozolomide versus radiotherapy alone on survival in glioblastoma in a randomised phase III study: 5-year analysis of the EORTC- NCIC trial. Lancet Oncol. 2009;10(5):459-466. https://doi.org/10.1016/S1470-2045(09)70025-7
Stupp R, Taillibert S, Kanner A, et al. Effect of tumor-treating fields plus maintenance temozolomide vs main- tenance temozolomide alone on survival in patients with glioblastoma: a randomized clinical trial. JAMA. 2017;318(23):2306-2316. https://doi.org/10.1001/jama.2017.18718
Perry JR, Laperriere N, O'Callaghan CJ, et al. Short-course radiation plus temozolomide in elderly patients with glioblastoma. N Engl J Med. 2017;376(11):1027-1037. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1611977
Gilbert MR, Wang M, Aldape KD, et al. Dose-dense temozolomide for newly diagnosed glioblastoma: a random- ized phase III clinical trial. J Clin Oncol. 2013;31(32):4085-4091. https://doi.org/10.1200/JCO.2013.49.6968
Balana C, Vaz MA, Manuel Sepúlveda J, et al. A phase II randomized, multicenter, open-label trial of con- tinuing adjuvant temozolomide beyond 6 cycles in patients with glioblastoma (GEINO 14-01). Neuro Oncol. 2020;22(12):1851-1861. https://doi.org/10.1093/neuonc/noaa107
Chinot OL, Wick W, Mason W, et al. Bevacizumab plus radiotherapy-temozolomide for newly diagnosed glio- blastoma. N Engl J Med. 2014;370(8):709-722. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1308345
Gilbert MR, Dignam JJ, Armstrong TS, et al. A randomized trial of bevacizumab for newly diagnosed glioblas- toma. N Engl J Med. 2014;370(8):699-708. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1308573
Luchini C, Bibeau F, Ligtenberg MJL, et al. ESMO recommendations on microsatellite instability testing for im- munotherapy in cancer, and its relationship with PD-1/PD-L1 expression and tumour mutational burden: a sys- tematic review-based approach. Ann Oncol. 2019;30(8):1232-1243. https://doi.org/10.1093/annonc/mdz116
Geurts-Giele WR, Leenen CH, Dubbink HJ, et al. Somatic aberrations of mismatch repair genes as a cause of mi- crosatellite-unstable cancers. J Pathol. 2014;234(4):548-559. https://doi.org/10.1002/path.4419
Shuen AY, Lanni S, Panigrahi GB, et al. Functional repair assay for the diagnosis of constitutional mismatch repair deficiency from non-neoplastic tissue. J Clin Oncol. 2019;37(6):461-470. https://doi.org/10.1200/JCO.18.00474
Yoshino T, Pentheroudakis G, Mishima S, et al. JSCO-ESMO-ASCO-JSMO-TOS: international expert consensus recommendations for tumour-agnostic treatments in patients with solid tumours with microsatellite instability or NTRK fusions. Ann Oncol. 2020;31(7):861-872. https://doi.org/10.1016/j.annonc.2020.03.299
Lawes DA, SenGupta S, Boulos PB. The clinical importance and prognostic implications of microsatellite insta- bility in sporadic cancer. Eur J Surg Oncol. 2003;29(3):201-212. https://doi.org/10.1053/ejso.2002.1399
Boyiadzis MM, Kirkwood JM, Marshall JL, et al. Significance and implications of FDA approval of pembroli- zumab for biomarker-defined disease. J Immunother Cancer. 2018;6(1):35. https://doi.org/10.1186/s40425-018- 0342-x
Marcus L, Lemery SJ, Keegan P, Pazdur R. FDA approval summary: pembrolizumab for the treatment of mic- rosatellite instability-high solid tumors. Clin Cancer Res. 2019;25(13):3753-3758. https://doi.org/10.1158/1078- 0432.CCR-18-4070
Omuro A, Vlahovic G, Lim M, et al. Nivolumab with or without ipilimumab in patients with recurrent glioblas- toma: results from exploratory phase I cohorts of CheckMate 143. Neuro Oncol. 2018;20(5):674-686. https://doi. org/10.1093/neuonc/nox208
An investigational immuno-therapy study of nivolumab compared to temozolomide, each given with radiation therapy, for newly-diagnosed patients with glioblastoma (GBM, a malignant brain cancer) (CheckMate 498). https://clinicaltrials.gov/ct2/show/record/NCT02617589?term=checkmate+498&draw=2&rank=1 Accessed 10.01. 2021.
Reardon DA, Brandes AA, Omuro A, et al. Effect of nivolumab vs bevacizumab in patients with recurrent glio- blastoma: the checkmate 143 phase 3 randomized clinical trial. JAMA Oncol. Jul 2020;6(7):1003-1010. https://doi. org/10.1001/jamaoncol.2020.1024
Bouffet E, Larouche V, Campbell BB, et al. Immune checkpoint inhibition for hypermutant glioblastoma multi- forme resulting from germline biallelic mismatch repair deficiency. J Clin Oncol. 2016;34(19):2206-2211. https:// doi.org/10.1200/JCO.2016.66.6552
Johanns TM, Miller CA, Dorward IG, et al. Immunogenomics of hypermutated glioblastoma: a patient with germline POLE deficiency treated with checkpoint blockade immunotherapy. Cancer Discov. 2016;6(11):1230- 1236. https://doi.org/10.1158/2159-8290.CD-16-0575
Chamberlain MC, Kim BT. Nivolumab for patients with recurrent glioblastoma progressing on bevacizumab: a retrospective case series. J Neurooncol. 2017;133(3):561-569. https://doi.org/10.1007/s11060-017-2466-0
Roth P, Valavanis A, Weller M. Long-term control and partial remission after initial pseudoprogression of glio- blastoma by anti-PD-1 treatment with nivolumab. Neuro Oncol. 2017;19(3):454-456. https://doi.org/10.1093/ neuonc/now265
Reiss SN, Yerram P, Modelevsky L, Grommes C. Retrospective review of safety and efficacy of programmed cell death-1 inhibitors in refractory high grade gliomas. J Immunother Cancer. 2017;5(1):99. https://doi.org/10.1186/ s40425-017-0302-x
Cloughesy TF, Mochizuki AY, Orpilla JR, et al. Neoadjuvant anti-PD-1 immunotherapy promotes a survival be- nefit with intratumoral and systemic immune responses in recurrent glioblastoma. Nat Med. 2019;25(3):477-486. https://doi.org/10.1038/s41591-018-0337-7
Sahebjam S, Forsyth PA, Tran ND, et al. Hypofractionated stereotactic re-irradiation with pembrolizumab and bevacizumab in patients with recurrent high-grade gliomas: results from a phase I study. Neuro Oncol. 2021;23(4):677-686. https://doi.org/10.1093/neuonc/noaa260
Lombardi G, Barresi V, Indraccolo S, et al. Pembrolizumab activity in recurrent high-grade gliomas with partial or complete loss of mismatch repair protein expression: a monocentric, observational and prospective pilot study. Cancers (Basel). 2020;12(8). https://doi.org/10.3390/cancers12082283
Touat M, Li YY, Boynton AN, et al. Mechanisms and therapeutic implications of hypermutation in gliomas. Na ture. 2020;580(7804):517-523. https://doi.org/10.1038/s41586-020-2209-9
Suwala AK, Stichel D, Schrimpf D, et al. Primary mismatch repair deficient IDH-mutant astrocytoma (PMMRDIA) is a distinct type with a poor prognosis. Acta Neuropathol. 2021;141(1):85-100. https://doi.org/10.1007/s00401- 020-02243-6
Rodríguez-Hernández I, Garcia JL, Santos-Briz A, et al. Integrated analysis of mismatch repair system in malig- nant astrocytomas. PLoS One. 2013;8(9):e76401. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0076401
Indraccolo S, Lombardi G, Fassan M, et al. Genetic, epigenetic, and immunologic profiling of MMR-deficient relapsed glioblastoma. Clin Cancer Res. 2019;25(6):1828-1837. https://doi.org/10.1158/1078-0432.CCR-18-1892
Tepeoglu M, Borcek P, Ozen O, Altinors N. Microsatellite Instability in glioblastoma: is it really relevant in tumor prognosis? Turk Neurosurg. 2019;29(5):778-784. https://doi.org/10.5137/1019-5149.JTN.27333-19.1
Çakir E, SayĞin İ, Ercİn ME. Investigation of the relationship between immune checkpoints and mismatch repair defi cy in recurrent and non-recurrent glioblastoma. Turk J Med Sci. 2021;51(4):1800-1808. https:// doi.org/10.3906/sag-2010-166
Cho YA, Kim D, Lee B, Shim JH, Suh YL. Incidence, clinicopathologic, and genetic characteristics of mismatch repair gene-mutated glioblastomas. J Neurooncol. 2021;153(1):43-53. https://doi.org/10.1007/s11060-021-03710-0
Lindor NM, Burgart LJ, Leontovich O, et al. Immunohistochemistry versus microsatellite instabili- ty testing in phenotyping colorectal tumors. J Clin Oncol. 2002;20(4):1043-8. https://doi.org/10.1200/ JCO.2002.20.4.1043
Shia J, Klimstra DS, Nafa K, et al. Value of immunohistochemical detection of DNA mismatch repair proteins in predicting germline mutation in hereditary colorectal neoplasms. Am J Surg Pathol. 2005;29(1):96-104. https:// doi.org/10.1097/01.pas.0000146009.85309.3b
Sarode VR, Robinson L. Screening for Lynch syndrome by immunohistochemistry of mismatch repair pro- teins: significance of indeterminate result and correlation with mutational studies. Arch Pathol Lab Med. 2019;143(10):1225-1233. https://doi.org/10.5858/arpa.2018-0201-OA
McCord M, Steffens A, Javier R, et al. The efficacy of DNA mismatch repair enzyme immunohistochemistry as a screening test for hypermutated gliomas. Acta Neuropathol Commun. 2020;8(1):15. https://doi.org/10.1186/ s40478-020-0892-2
Louis DN, Perry A, Wesseling P, et al. The 2021 WHO Classification of Tumors of the Central Nervous System: a summary. Neuro Oncol. 2021;23(8):1231-1251. https://doi.org/10.1093/neuonc/noab106
Alexander BM, Trippa L, Gaffey S, et al. Individualized screening trial of innovative glioblastoma therapy (IN- SIGhT): a bayesian adaptive platform trial to develop precision medicines for patients with glioblastoma. JCO Precis Oncol. 2019;3: PO.18.00071. https://doi.org/10.1200/PO.18.00071
Wick W, Dettmer S, Berberich A, et al. N2M2 (NOA-20) phase I/II trial of molecularly matched targeted thera- pies plus radiotherapy in patients with newly diagnosed non-MGMT hypermethylated glioblastoma. Neuro On col. 2019;21(1):95-105. https://doi.org/10.1093/neuonc/noy161
Almuhaisen G, Alhalaseh Y, Mansour R, et al. Frequency of mismatch repair protein deficiency and PD-L1 in high-grade gliomas in adolescents and young adults (AYA). Brain Tumor Pathol. 2021;38(1):14-22. https://doi. org/10.1007/s10014-020-00379-7
Barthel FP, Johnson KC, Varn FS, et al. Longitudinal molecular trajectories of diffuse glioma in adults. Nature. 2019;576(7785):112-120. https://doi.org/10.1038/s41586-019-1775-1
Viana-Pereira M, Lee A, Popov S, et al. Microsatellite instability in pediatric high grade glioma is associated with genomic profile and differential target gene inactivation. PLoS One. 2011;6(5):e20588. https://doi.org/10.1371/ journal.pone.0020588
Kim H, Lim KY, Park JW, et al. Sporadic and Lynch syndrome-associated mismatch repair-deficient brain tu- mors. Lab Invest. 2022;102(2):160-171. https://doi.org/10.1038/s41374-021-00694-3
Cortes-Ciriano I, Lee S, Park WY, et al. A molecular portrait of microsatellite instability across multiple cancers.
Nat Commun. 2017;8:15180. https://doi.org/10.1038/ncomms15180
Weinstein JN, Collisson EA, Mills GB, et al. The Cancer Genome Atlas Pan-Cancer analysis project. Nat Genet. Oct 2013;45(10):1113-1120. https://doi.org/10.1038/ng.2764
Bonneville R, Krook MA, Kautto EA, et al. Landscape of microsatellite instability across 39 cancer types. JCO Precis Oncol. 2017;2017 https://doi.org/10.1200/PO.17.00073
Kautto EA, Bonneville R, Miya J, et al. Performance evaluation for rapid detection of pan-cancer microsatellite instability with MANTIS. Oncotarget. 2017;8(5):7452-7463. https://doi.org/10.18632/oncotarget.13918
Hause RJ, Pritchard CC, Shendure J, Salipante SJ. Classification and characterization of microsatellite instability across 18 cancer types. Nat Med. 11 2016;22(11):1342-1350. https://doi.org/10.1038/nm.4191
Zhao P, Li L, Jiang X, Li Q. Mismatch repair deficiency/microsatellite instability-high as a predictor for anti-PD-1/ PD-L1 immunotherapy efficacy. J Hematol Oncol. 2019;12(1):54. https://doi.org/10.1186/s13045-019-0738-1
Le DT, Uram JN, Wang H, et al. PD-1 blockade in tumors with mismatch-repair deficiency. N Engl J Med. Jun 25 2015;372(26):2509-2520. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1500596
Kim J, Lee IH, Cho HJ, et al. Spatiotemporal evolution of the primary glioblastoma genome. Cancer Cell. 2015;28(3):318-328. https://doi.org/10.1016/j.ccell.2015.07.013
Qazi MA, Vora P, Venugopal C, et al. Intratumoral heterogeneity: pathways to treatment resistance and relapse in human glioblastoma. Ann Oncol. 2017;28(7):1448-1456. https://doi.org/10.1093/annonc/mdx169
McCarthy AJ, Capo-Chichi JM, Spence T, et al. Heterogenous loss of mismatch repair (MMR) protein expression: a challenge for immunohistochemical interpretation and microsatellite instability (MSI) evaluation. J Pathol Clin Res. 2019;5(2):115-129. https://doi.org/10.1002/cjp2.120
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Експериментальна онкологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
